Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Патрульні поліцейські під час шикування
Патрульні поліцейські під час шикування

Патрульні з нашого району: сім питань поліцейським

16:10 04.07.2019
418

Патрульні поліціянти з різних районів Волині розповіли про свою роботу та мотивацію прокидатися щоранку.

В Україні 4 липня святкують День Національної поліції. Відомий тег #мояноваполіція став своєрідним означенням поліцейської реформи в Україні та нової генерації патрульних. Реформа розпочалася у 2014 році. Тоді значну роль у впровадженні реформи відіграла перша заступниця міністерства внутрішніх справ Ека Згуладзе. Ми поспілкувалися з сімома патрульними з Любешівського, Ковельського, Іваничівського, Любомльського, Ратнівського, Маневицького і Володимир-Волинського районів. Вони розповіли, що для них особисто значить тег #мояноваполіція та поділилися особливостями роботи.

СІМ ПИТАНЬ ДО ПАТРУЛЬНИХ:

1.#мояноваполіція – це

2. Чому ви вирішили стати саме патрульним?

3. За що ви любите свою роботу?

4. Як проходить ваш звичайний робочий день?

5. Що вас мотивує щоранку вставати і йти на роботу?

6. Як ви здобуваєте довіру людей?

7. Опишіть найцікавіших випадок з вашої роботи?

ОЛЕКСАНДР НІКОНЧУК

1. Безпосередньо для мене ця діяльність є новою. Колись міліцією лякали діток, тепер цього нема. Ти приїжджаєш автомобілем, дітки тобі махають руками, вітаються. Ти зупиняєшся, з ними говориш. Я вважаю, якщо треба всі зусилля вкладати у виховання дітей заради такого майбутнього, про яке мріємо.

2. Була мрія колись стати міліціонером, але склались сімейні обставини, що навчатись не вийшло, пішов в іншому напрямку. Коли побачив набір, то відразу на це відреагував і почав свою мрію втілювати.

3. Люблю свою роботу за те, що можемо людям показати як багато змін відбувається в нашій державі. З боку закону стараємось цього дотримуватись і людей спонукати до того, щоб як написано в законі, так і повинно бути, а не так, як було раніше. Намагаємось багато чого ще зробити.

4. Я є старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції Волинської області. Тож у мене завдання не такі, як у патрульних. Ми спостерігаємо за діями колеги, їх законністю, а також розглядаємо скарги громадян.
Зазвичай, прокинувшись близько шостої години. Десь о пів на сьому приїжджають колеги, підвозять до роботи, де в нас о 7 годині шикування. Спілкуємося з ротою, яка заступає на денну зміну. Надаємо настанови на день, радимось. Вирішуємо як діяти й приступаємо до роботи. Денна зміна триває до 19 години. Вкінці вже приїжджаємо до управління, звітуємо керівництву, здаємо зброю. І так закінчується робочий день.

5. Найбільша мотивація – це обов’язок. Я запитую себе «хто як не я?».

6. Довіру потрібно здобувати не гарними словами, а вчинками. Коли люди бачать результат, тоді й підвищується довіра.

7. Найвеселіше, напевно, це будь-які зустрічі з дітьми: на масових заходах, у дитячих будинках, у школах. У них є повага до тебе. Це є найбільш приємне. Ти вже бачиш, що комусь потрібен і хтось з тебе бере приклад. А найбільш неприємно – це коли люди втрачають життя, як на дорозі, так і у квартирі, як зі своєї вини, так і, коли на їхнє життя хтось зазіхає. Це найбільш прикро.

НАТАЛІЯ ГОНТАР

1. Поліцейські – це козаки сьогодення. Хотілося б вірити, що ми щось змінимо. Хочемо розвіяти міф про те, що поліція це не та, яка раніше була міліція, образ тих таких дядьків пузатих, які не боялися брати хабарі, прикривали один одного. А що саме нова поліція – це герої, козаки, які прийшли і будуть відстоювати, будуть старатися, намагатися змінити. Навіть по собі знаю, що, коли була ще мала і коли я бачила міліцію – для мене це був найперший страх, хоча ніколи їх не бачила. А тепер, коли я чотири місяці попрацювала, то я знаю нас бачать дітки, вони вітаються з нами, п’ять нам дають і питають, як наші справи, цікавляться нами.

2. Я мріяла працювати саме в органах. Повчитися в академії, відчути того життя військового. Але я закінчила Чернівецький медичний коледж. Працювала вісім років в шкірно-венеричному диспансері. Коли вже почався набір у 2015 році, я вирішила втілити свою мрію. Тобто, коли не потрібно зв’язків, коли не потрібно величезних коштів, коли просто цінується твій розум, твоє прагнення, ціль. І саме тому я вирішила спробувати. У 2015 році мені не пощастило, але на цьому не зупинилася. Через два роки таки зібралася, більше почала займатися фізично, дещо підучила. Я таки досягла своєї мети і ні про що не шкодую. Я знайшла себе.

3. Маю можливість допомагати іншим. Я приходжу на зміну, я не переживаю, що моя донька гуляє містом… Ми докладаємо чимало зусиль, щоб наше життя було комфортним і безпечним.

4. Прокидаюся о 5:20. Снідаю, збираюся і йду на роботу. Прибувши в управління, в нас відбувається рознарядка: у кожен екіпаж присвоюють напарника. І потім в нас відбувається перезмінка. Отримуємо зброю і службовий автомобіль, виїжджаємо патрулювати вулиці. Якщо це денна зміна, ввечері ми повертаємося уже назад.
5. Я отримую задоволення від служби в патрульній поліції. Буває часом тяжко, приходиш додому, навіть розмовляти не хочеться з рідними, а буває, що приходиш на такому позитиві, коли вдалося щось важливе.

6. Ми спілкуємося відкрито. Ніхто нічого не приховує. Все, що нас питають, ми щиро відповідаємо. Напевно, це наше прагнення допомогти. Люди це відчувають. Тобто, ми не агресивно налаштовані, а приходимо з позитивом. Тому люди тягнуться до нас.

7. Якось діти з 18 школи знайшли паспорт. То були п’ятикласники, їм десь 10-11 рочків. Вони зателефонували на 102. Ми під’їхали і ніхто нас не боявся. Їм було цікаво, як ми будемо шукати. Так круто, коли діти знають, що нам можна довіряти! Деякі нам казали: «Як виростемо, будемо також служити й захищати».

МИКОЛА МАТЮК

1. Для мене важливо, що патрульна поліція – чесний підрозділ.

2. Після закінчення університету так вирішив. Просто не люблю сидячу роботу.

3. Люблю свою роботу за те, що постійно у русі. На будь-якому місці події ти перший.

4. Прокидаюся о 5:15, іноді снідаю і поспішаю на роботу. Після шикування, отримуємо службові автомобілі, зброю, спецзасоби. Виїжджаємо на лінію, а там вже куди закине. Робочий день не буває однаковим: щодня трапляються крадіжки, гучні і нетверезі компанії у дворах, ДТП.

5. Для мене головне – обов’язок.

6. До кожної людини є свій підхід. Коли людину штрафуєш, а вона тобі дякує це мотивує.

7. Кожного дня щось запам’ятовується, кожного дня щось відбувається. В нашій роботі що завгодно може статися.

ТАРАС РОМАНЮК


1. Дуже добре, що у поліцію набрали нових, молодих, амбіційних, які мають на меті щось міняти в країні.

2. Поліція – моя мрія з дитинства. Після 9 класу я вступив у Луцький правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою. Так склалося, що далі не вийшло вступити й почав їздити на заробітки в Польщу. Потім почув, що набирають до лав патрульної поліції. Пройшов сюди за другим разом і служу півтора року з лютого 2018-го.

3. Робота мені подобається. Є свої плюси, і є свої мінуси. Подобається робота серед людей.

4.Прокидаюсь я о 6 ранку. У будні до 10 ранку є виклики, а вже далі до обіду майже викликів. Тоді патрулюємо і виявляємо, хто порушує правила дорожнього руху, зупиняємо, проводимо з людьми профілактичні бесіди. Далі знов працюємо по викликах. І так до сьомої години вечора. В 7:10-7:15 приїжджаємо на базу, здаємо автомобіль, зброю. О 20 годині вдома.

5. За півтора року, що я тут працюю в мене ще ні одного дня не було такого, щоб я не хотів йти на роботу. Ще як в Сокиричах вчився, викладач з вогневої підготовки казав: «Запам'ятайте, якщо зранку встаєш і тобі не хочеться на роботу йти – треба щось міняти. Або роботу, або ще щось». Як я вставав, мені завжди хотілося іти на роботу. Це моє.

6. Для нас це найголовніше, щоб люди нам довіряли. Не завжди виходить. До роботи в поліції я не знав, які у нас бувають люди – побачив багато.

7. Запам’яталось ще на початках, як я прийшов служити. Це, здається була моя друга зміна. Я з колегою Юлею приїхав на виклик. Бачимо – лежить чоловік. Як виявилось, сп'янілий чоловік з шостого поверху випав і приземлився прямо на лавку та й зламав її. Ми приїхали, то він уже не дихав. Ми надали йому першу медичну допомогу, поки «швидка» приїхала. Потім ми з колегою цілий тиждень питали лікарів, яких бачили. Як виявилось, живий чоловік, все добре.

АРТУР МУЗИЧУК

1. Люди звики по старому. Наприклад, давати хабарі. Зараз, коли ти відмовляєш… Так само за правила дорожнього руху. Багато помінялося законів.

2. Це була мрія з дитинства. В мене раніше працював батько в міліції 15 років тому. Я вирішив піти по стопах батька, спробувати себе. До того ж, в нашій країні складний час, війна. Я вирішив присвятити себе держав, тому пішов у патрульну поліцію. Спробувати себе, помагати людям.

3. Мені дуже приносить задоволення, коли допомагаю людям. Це, напевно, головне в моїй роботі.

4. Ніколи не йду голодним на роботу. Завжди мушу поїсти. Це для мене одне з головного (усміхається). Поїм добре і тоді збираюся. В нас о 7:000 шикування, якщо це денна зміна. Потім ми отримуємо зброю. Отримуємо транспортні засоби, виїжджаємо на лінії і тоді вже по мірі, як нам скидають виклики, так і опрацьовую. Рівняємося і додому.

Найбільше люблю працювати по правилах дорожнього руху. Це те, на чому я спеціалізуюсь. А виклики, здебільшого, це дрібні правопорушення: домашнє насильство, всілякі сімейні сварки…

5. Це, напевно, допомога людям. Допомога людям приносить мені дуже велике задоволення.

6. Люди раніше звикли давали якісь кошти. От давай кошти, ви нас відпустите. Коли я відмовляю, вони вже кажуть: «Ну вже не та міліція, вже нова поліція»

7. Є випадки смішні. Наприклад, коли ми йдемо на обід. Він займає десь 15 хвилин. Не виходить сходити в якесь кафе чи їдальню. Беремо по хот догові. Тільки починаєш їсти, приходить виклик: «Хлопці, потрібно швидко опрацьовувати». Ти його швидко їсиш, і в тебе кетчуп розтікається по жилеті. Ти приїжджаєш опрацьовувати і тут говорять: «Все хлопці, відміна виклику». Такі виклики (усміхається).

ДМИТРО ХИЛЮК

1. #Мояноваполіція захищає мене. Мені хочеться вірити в це. В нас працюють люди, які справді допомагають людям.

2. Моя сестра пішла у патрульну з самого початку. Вона розказувала історії про свою роботу. Я подумав, що це доволі цікаво і сам вирішив спробувати. Пройшов відбір. Надалі мені ще більше сподобалося у процесі навчання. Ну й зараз не шкодую.

3. Є багато за що любити цю роботу. Здебільшого за те, що тут нема буденності. Завжди щось різне: ситуації, люди, виклики.

4. З самого початку прибуваю на службу в наше управління. щодня отримуємо дуже різні виклики і потрібно знати підходи до кожної ситуації, як і що робити.

5. Мене мотивує відповідальність, тому що це не така проста робота, коли можеш дозволити собі вимкнути будильник і далі лягти спати.

6. Був недавно випадок із людиною в стані алкогольного сп’яніння, яка кермувала транспортним засобом і не виконувала вимогу про зупинку і втаранилася у службовий автомобіль. Є такі люди, які просто не контролюють себе, неадекватно реагують і провокують інших людей, порушують громадський порядок. У таких випадках не підходить така фраза «спілкуватися його мовою», тому що буде розгортатися конфлікт у великих масштабах. Потрібно якось доступно пояснити. Якщо людина і далі зухвало себе поводить, тоді вже згідно з чинним законодавством в нас є способи, щоб припинити правопорушення: від мінімальної фізичної сили до спецзасобів.

РОМАН ОКСЕНТЮК

1. #Мояноваполіція — це нові люди, підхід, відносини, машини, форма, спілкування.

2. Я їздив до Польщі й бачив, як там працює поліція. Для мене їхня робота була досить авторитетною. Хотілося, щоб і у нас таке було.

3. Взагалі робота подобається. Є й короткочасні моменти розчарування, бо виклики бувають різні, доводилося бачити важкі події. Доводилось спілкуватись з людьми, яким неможливо нічого пояснити. Вони твердо стоять на свої позиції, хоча вона є неправильна. Я відчуваю ту користь для себе і я відчуваю ті моменти приємні, коли ми допоможемо підіпхнути транспортний засіб, який заглухнув, водій подякує нам. Хоч така досить проста справа. І хтось каже: «Цим не повинен займатися поліцейський». Приїжджаєш на виклик, допоміг людині заспокоїти сусіда або вгамувати сімейний конфлікт. І коли ти працюєш правильно і корисно, тоді ти відчуваєш оце тепло, яке тебе огортає. Ну, просто тобі приємно робиться від цього і все.

4. Я взяв пораду, коли нам проводили навчання у 2015 році, одного з польських колег: «Коли ти приходиш з роботи патрульної поліції, разом з формою, ти повинен знімати абсолютно свою всю роботу, весь негатив, не обов’язки, а саме негатив, який в тебе був за цілу зміну. І ви знаєте, спочатку це вдавалось важко, а потім до цього звик. Тобто ти тяжко спав після того, коли в тебе були якісь дорожньо-транспортні пригоди за участю малолітніх дітей. Психологічно це все важко. Ти потім кілька днів ще відходиш після того. Тобі воно постійно сниться, згадуєш, а з часом це просто залишається отак-от вже на змінність. Ти форму зняв – і все. І пішов на тренування.

5. Мене мотивує відповідальність і пунктуальність. Мене дратує, коли люди запізнюються. Служба є служба. Це мене мотивує, що треба йти на службу.

6. Коли є надійне, чітке, якісне реагування, тоді буде довіра.

7. Я три місяці був на службі в Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному. Їздив туди на стажування.

Антоніна АНДРІЙЧУК

Фото Олесі САЄНКО

Коментарі
17 липня
Вчора
15.07.2019
14.07.2019
13.07.2019
12.07.2019
11.07.2019
10.07.2019
09.07.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин