На 100-літній ювілей ратнівчанки приїхали онуки зі Швецарії
-
-
>
-
>
-
>
3644
На столітній ювілей приїхали рідні з Ковеля, Москви, одна із онучок привезла з чоловіком на радість бабусі зі Швейцарії маленького правнучка Леонардо.
Він був таким довгоочікуваним, що прабабуся заледве не танцювала, коли він народився. Правнучка з Нью-Йорка через зайнятість не змогла навідатися.
У їх родині вчителі, журналісти, дизайнери, медики, правоохоронці, будівельники, всіх і не злічити. Життя розкидало родину не лише по Україні, а й Росії, Польщі, Швейцарії та навіть США. Однак всі її представники в цей день вітали Єпистимію Датчук із столітнім ювілеєм, – пише у Facebook Наталія Фещук.
«Хіба я знала, що доживу до такого віку? Народилася у селі Вужиську Ратнівського району. У сім’ї було чотири сини й стільки ж доньок. Вийшла заміж у село Поліське. Усе життя працювала в колгоспі то на тваринницькій фермі, то в ланці. До того ж через хворобливість чоловіка ще й домашні справи лягали в основному на мої плечі, адже утримували корову, коня та багато іншої живності, сіяла, садила. На схилі віку донька забрала в Стару Вижівку», – каже старенька.
У гостях у старенької вже сидять гості, а вона заглядає в дзеркальце.
«Такої хустини у мене ще не було», – по-жіночому радіє, зав’язуючи подарунок племінникової дружини.
А гостинців Єпистимії Самійлівні дісталося багато і всі до вподоби, особливо цукерки. Єпистимія Датчук народила і виховала трьох хороших дітей, має шестеро онуків та дев’ятеро правнуків.
«Було у моєму житті чимало сумного. Ще молодим поховала одного сина, згодом – другого, пережила чоловіка. А було й радісне: народження правнучок Марти і Даяни, випускний у Каті та Дарини. Але найбільше щастя, коли збирається вся родина, в тому числі племінники і племінниці, їхні половинки, діти – усі вони мій неоціненний скарб», – каже бабуся.
Рідні ювілярки розповідають, що старенька не дуже хотіла гамірного святкування ювілею. А як нагадали, що зберуться всі родичі, то із задоволенням погодилася. Окрім рідні, завітали до Єпистимії Датчук і друзі з Луцька та Пінська. Привітали ювілярку зі столітнім ювілеєм і представники районної влади.
Кілька років тому бабуся переїхала з одного будинку в інший.
«За попередньою адресою, ми з мамою мешкали на другому поверсі багатоповерхівки. Матері було важко спускатися сходами на вулицю. Тож дві мої доньки з чоловіками придбали заради неї нам цю чудову квартиру на першому поверсі із затишним двориком», – розповідає донька ювілярки, Катерина Нойниць.
У цей день за святковим столом для Єпистимії Датчук линуло багато щирих привітань від рідні, знайомих та сусідів. Зичили старенькій прожити в здоров’ї та добрій пам’яті ще чимало літ і щоб цей ювілей був для неї не останнім.
