Самарівські ліцеїсти пройшлися «стежками повстанської слави». ФОТО

04 Червня 2019, 13:45

922

Учні опорного закладу освіти «Самарівський ліцей імені Петра Штика» села Самари взяли участь у рейді «Стежками повстанської слави».

Маршрут пролягав від села Вербичне до урочища Вовчак через Свинаринські ліси (Турійський район) і становив приблизно 17 кілометрів. Про це пишуть на сайті навчального закладу.

Перед початком рейду учасники отримали інструктаж щодо правил поведінки під час походу, який провів керівник рейду Василь Мазурик.

Спочатку для дітей оранізували екскурсію селом Вербичне, яку провів Юрій Манелюк. Він розповів про історію села, показав будинок, де народилася та виросла волинська поетеса Людмила Лежанська, провів до правічного дуба, де учасники походу змогли набратися сили, обійнявши могутнє дерево. Далі стежка повела до місця поховання повстанців – учасників невдалого бою з німецькими окупантами, а тоді – до місцевої церкви, на подвір’ї якої знаходилася ще одна повстанська могила.

Кінцевим пунктом екскурсії стало місце, де у 1992 році, здійснюючи випробувальний політ, впав літак-винищувач. Пілот зміг відвести літак за межі села у болото, рятуючи його мешканців від неминучої гибелі ціною власного життя. Останки літака та пілота залишились глибоко під землею, їх повністю так і не спромоглися дістати.

Від Вербичного дорога повернула до лісу, яким і пролягав маршрут походу. Незважаючи на докучливих комарів, зарості кропиви, болото та досить виснажливі умови походу всі учасники успішно дісталися кінцевого пункту – урочища Вовчак, до якого увійшли з піснею.

Тут на них чекав смачний козацький куліш та ароматна рибна юшка. Підкріпившись та відпочивши, школярі вирушили на екскурсію Вовчаком – місцем, де була розташована одна з перших повстанських баз УПА під назвою «Січ».

Прогулянку урочищем супроводжувала розповідь директора історико-культурного комплексу Василя Мазурика, який розповів про історію цього недоступного для ворогів місця, де довгий час повстанці могли базуватися. Тут були збудовані і успішно слугували повстанцям госпіталь, школа підстаршин, кузні, гарбарні, тартаки, склади, казарми, пекарні та головний штаб «Волинської Січі».

Коли повстанські загони були ліквідовані радянськими спецпідрозділами, сюди прийшли трактори і бульдозери, щоб зрівняти Вовчак із землею. Згодом на місці села було посаджено ліс, щоб і згадки про Вовчак не залишилося.

Сьогодні Вовчак відроджується. Тут встановлені пам’ятні знаки на місці поховань, збудовано капличку, криївку-музей, перевезено стару хатину, реконструйовано підземні ходи та землянки. Віднедавна це місце стало музеєм під відкритим небом, тут проводяться військові вишколи для молоді, пісенні фестивалі, спортивні змагання, урочисті заходи з відзначення дат, пов’язаних з боротьбою нашого народу за незалежність, у капличці проводяться богослужіння, панахиди за загиблими воїнами-захисниками України.

По завершенні екскурсії усі охомі мали можливість спробувати свої сили у стрільбі з помпової рушниці. Втомлені, але емоційно піднесені, поверталися школярі додому, везучи із собою враження від побаченого та почутого.