Обличчя району: в’язальниця іграшок-аміґурумі із Гірник

Кожного дня ми зустрічаємо чимало людей, котрі проживають поруч з нами, нерідко це прекрасні та чудові люди, які творять прекрасне майбутнє Ратнівського краю.

Саме вони нас підтримують, вражають, лікують, навчають, охороняють, допомагають. З кимось ми особисто знайомі, а когось не знаємо взагалі. Водночас у кожного з них − своя історія, професія, думки, життєвий досвід.

Район.Ратне запускає нову рубрику «Обличчя Району», у якій журналісти видання будуть знайомити ратнівчан одне з одним ближче, а саме розповідати про цікаві історії, заняття та працю людей Ратнівщини.

Героїнею нашої нової рубрики стала рукодільниця із села Гірники – Марина Куш.

Марина народилася й по нині проживає у Гірниках. Навчалася дівчина в Луцькому педагогічному коледжі на вчителя початкових класів, пізніше закінчила Волинський національний університет імені Лесі Українки, отримала спеціальність «Соціальний педагог». Працювала в школі педагогом-організатором. Зараз перебуває в декретній відпустці. Виховує дві прекрасні донечки – старшій через місяць буде 10 років, а молодшій – 2 роки. Саме доньки стали ідейними натхненницями для маминого заняття – в’язання милих м’яких іграшок, виконаних у техніці аміґурумі.

1

Довідково:

Аміґурумі — японське мистецтво в'язання на спицях або гачком маленьких м'яких звірят і людиноподібних істот. Амігурумі — це найчастіше симпатичні тварини (ведмедики, зайчики, кішечки, собачки і інші.), чоловічки, але це можуть бути і неживі об'єкти, наділені людськими властивостями (за матеріалами із Вікіпедії).

Розкажіть більше про своє заняття, а саме в'язання іграшок-зайчиків.

Я давно хотіла таку іграшку для своєї меншенької. Розглянула багато варіантів в інтернеті. Скажу чесно, ціни кусаються. Це ж ручна робота. Та все ж купила я лисичку-аміґурумі.

Вона стала улюбленою іграшкою донечки. Старша теж почала просити таку іграшку, і тут я подумала: «А хіба я не зможу?» І змогла. Спочатку зв’язала зайченя, потім ведмежа. І ось вчора закінчила свою 28 іграшку.

Кожну нову іграшку спочатку в’яжу своїм донечкам. Вони вибирають, що мені в’язати, а згодом роблять замовлення знайомі та друзі.

Чи мали ви подібні іграшки у дитинстві?

В дитинстві подібних іграшок у мене не було

Марино, де ви берете матеріал для виробів та скільки часу йде на виготовлення однієї іграшки?

Для роботи використовую гіпоалергенну турецьку пряжу фірми «Himalaja Dolphin bebi». Усі матеріали пряжу та фурнітуру для іграшок замовляю в інтернет-магазинах. У Ратному, нажаль нічого такого немає. На виготовлення однієї іграшки, в середньому у мене йде два-три дні.

Замовляють мої знайомі та друзі. Виготовлені вироби розміщую на своїй сторінці у соціальній мережі фейсбук. Поки ніяких оголошень в жодних групах не робила. І так ледве встигаю (сміється, – авт.ред.)

Марина зауважує, що в теперішній час складно обрати подарунок, щоб здивувати дитину. Тому й вирішила спробувати себе у цій справі.

Яка ціна одного виробу?

Ціни різні: від 200 до 350 гривень.

Надаєте перевагу світлим чи темним кольорам?

Кольори використовую світлих відтінків

Варто зауважити, що в колекції Марини чимало різноманітних іграшок, починаючи від ніжних кроликів й закінчуючи милими ведмедиками.

Що, на вашу думку, найважче у цій роботі?

Найважче для мене оформити «мордашку» іграшки. Завжди хвилююся, щоб сподобалось, щоб міміка приємна вийшла. І, як правило, роблю це завжди в першій половині дня. Увечері, чомусь, в мене немає натхнення для цього.

Чи може будь-хто займатися подібною справою, чи потрібні відповідні навички для цього?

Я думаю, що в’язати іграшки може будь-хто, хто має елементарні навички в'язання. Ну, і якщо має терпіння.

Марино, поділіться із нами своїми планами надалі.

Надалі думаю розширити асортимент. В планах є різні звірята, але поки що не вистачає на всі мої ідеї часу. Дуже мене тішать щасливі оченята дітлахів, коли вони отримують мої іграшки.

На останок, кілька слів для наших читачів.

Завжди пам’ятайте про іграшки ручної роботи. Адже це незвичайний, чудовий подарунок для будь-кого. До того ж це ще й ексклюзивний подарунок, адже кожна іграшка неповторна.

Спілкувалася Марія СИДОРУК

Фото – Марини КУШ