Як шукати та знайти: секрети «тихого полювання» від ратнівської грибникарки
-
-
>
-
>
-
>
3247
Популярна ратнівчанка, котра чи не щодня, дивує своїм «уловом» з тихого полювання, поділилася секретами збору грибів.
«Ще змалку я з батьками та своєю бабусею постійно ходила до лісу. Напевно мені від бабусі й передалось», – розповідає Район.Ратне Юлія Богданова, жителька селища Ратне.
Дівчина каже, що завжди з нетерпінням чекає початку грибного сезону та перш за все, відпочиває, набирається сил та енергії перед походом до лісу.
«Перш ніж йти до лісу, потрібно мати план», – каже Юлія.
Збір грибів – це процес у якому сконцентрована зорова увага.
«Я по гриби ходжу щодня, якщо в мене є вільний час. Інколи поспішаю після роботи! З порожнім кошиком я ніколи не повертаюсь додому. Я люблю гриби, а гриби люблять мене (inlove)», – зазначає грибниця.
Для Юлії, так би мовити, наставником у зборі грибів є – Юрій Соломченко, відомий грибник на Закарпатті, до якого інколи дівчина звертається за порадою.
«В ліс потрібно йти після дощу на 3 день, і краще з самого ранку. Брати тільки ті гриби, які знаєте. Єдине правило: не впевнений – не бери!!! Їсти гриби щодня теж не можна», – зауважує Юлія.
За словами дівчини, потрапивши до лісу, вона одразу знає де гриб має вирости.
«11 листопада я знайшла останнього білого гриба, а зелениці 30 грудня. В травні я відкриваю для себе сезон грибів. Від однієї думки, що я йду до лісу, настрій завжди класний», – каже ратнівчанка.
Зауважимо, минулого року, на святі відкриття новорічної ялинки, Юлія отримала відзнаку «Найкращий грибник селища Ратне 2019 року».
Декілька днів назад, Юлія натрапила на велетня, а саме – боровика, маса якого складала 768 грамів.
«Своєю знахідкою я ділюсь з людьми. А ще закриваємо в банки, сушимо. Інколи продаю, а іншим разом віддаю в добрі руки. Сам процес викликає в мене щастя. Хто рано встає тому Бог допомагає. Мені здається тільки лінивий не був в лісі!!! – зауважує Юлія та наостанок розмови додає: – Частіше ходіть до лісу і будьте здорові!!!»
Читайте також: «У лісі я відпочиваю душею», – інженерка лісових культур Олена Корчицька
