Як ратнівчанам правильно підготуватися до Проводів
-
-
>
-
>
-
>
1545
Джерело: www.google.com.ua
Після святкування Великодня, люди починають приготування до Провідного тижня, коли кожен старається відвідати цвинтар та молитовно пом’янути своїх близьких, що відійшли в інший світ.
Проводи в окремих місцевостях його ще називають Гробки, Поминки чи Радовниця, – пише «Вісник+К».
Штучні квіти викликають рак
Перед Великоднем кожен намагається навести лад на кладовищах – на могилках близьких та рідних. Прибираємо бур’яни, замінюємо старі квіти та рушнички на нові. Адже на Проводи має бути чисто. Так висловлюємо свою шану до тих, кого вже з нами немає.
– Згідно з екологічними нормами, пластикові квіти взагалі заборонено використовувати на цвинтарі. Бо коли вони стають ветхими, їх спалюють. У результаті утворюється отруйний дим, що містить канцерогени, які негативно впливають на стан здоров’я людей і навіть викликають онкологічні захворювання. До того ж страждає довкілля. Тому краще посадити живі квіти як знак життя. Мертві букети ж символізують нашу байдужість, – каже викладач Волинської православної богословської академії, священик Андрій Хромяк.
У більшості регіонів провідною є саме наступна неділя після Великодня. Та Проводи можуть випадати й на інші дні. В окремих місцевостях провідним є четвер. А ще десь цей день збігається зі Світлим Воскресінням Христовим. Це насамперед пов’язано з місцевими традиціями або з тим, що священик опікується кількома парафіями й не всюди може встигнути.
Замість крашанок – сирі яйця
Спочатку у храмі служиться божественна заупокійна літургія, а потім звершується панахида. У цей день парафіяни традиційно приносять до церкви паски та крашанки як жертву священику за його молитву.
– Якщо Проводи – на наступну після Великодня неділю, чи доцільно нести тижневої давності крашанки? – запитую.
– Звісно, що ні. Краще принести кілька сирих яєць чи зварити їх напередодні Проводів. Це кожен священик має делікатно пояснювати парафіянам, – відповідає.
Після панахиди зазвичай йдуть хресним ходом навколо цвинтаря. Дехто кличе священика, щоб помолився окремо за душу свого спочилого родича й окропив могилку свяченою водою.
– Є звичай залишати на могилках невеличку пасочку, крашанки та цукерки. Чи правильно це? – цікавлюся.
– Іноді ще й стопочку горілки наливають. Але православна церква ставиться до усього цього негативно. Бо якщо прибіжить собака чи прилетить ворона трапезувати – осквернять могилу. Ліпше за давнім християнським звичаєм ті продукти роздати жебракам. А найкраща духовна їжа для того, хто помер, – це наша молитва. Вона принесе набагато більше користі, ніж залишене на кладовищі яйце чи пасочка.
Наталія Кравчук
